Сьогодні у складний час, коли Україна зазнає повномасштабного вторгнення та знаходиться у жорсткому протистоянні агресії росії, важливими є декілька напрямів боротьби. Попри первинну роль військового протистояння та знищення ворога, витіснення його за межі території держави, суттєве значення займає й економічний фронт. Підтримка армії та наступне відновлення України можливе лише за умов модернізації економіки та інноваційних змін. Провідна роль в цьому процесі належить освіті та науковому середовищу, яке знаходить нові можливості ефективного використання різних ресурсів і людського капіталу. Саме університети на сучасному етапі розвитку глобальної економічної системи стають основними інститутами формування підсистеми генерації знань і претендують на лідерство у формуванні регіональних інноваційних екосистем.
Сучасні університети, особливо розвинених країн світу, виступають осередками генерування інтелектуально-прагматичного знання, проривних творчих ідей і винаходів, розвитку талантів, які продукують унікальні ідеї та створюють цінність, і разом з іншими елементами інноваційної екосистеми здатні забезпечувати засоби їх негайної й ефективної трансформації у високоприбуткові продукти. Роль університетів є надважливою у суспільному житті, особливо в регіональному контексті, де вони в якості «інноваційного драйвера» поєднують науку, освіту та виробництво, узгоджують інтереси з громадськістю та владою, забезпечують довгострокові економічні ефекти, підвищують привабливість місцевого середовища для підприємців тощо.
Тобто університети є одними із основних суб’єктів інноваційного процесу, лідерами інноваційних екосистем, що здатні забезпечити поєднання між собою за допомогою формальних або неформальних домовленостей – «правил гри» всіх її учасників. Вони разом з бізнес-об’єднаннями (кластерами) здатні забезпечувати створення нових технологій і знань, центрів прибутку, а їх
толерантна взаємодія на перетині наук і виробництв сприяє продукуванню та комерціалізації інновацій.